Жовтий скипидарний розчин за рахунок посилення внутрішнього окиснення та розширення капілярів сприяє розчиненню патологічних відкладень у суглобних порожнинах, у суглобних тканинах, у сухожиллях та зв’язках, у кришталиках очей, у стінках кровоносних судин та у самих капілярах. Застосовувана в рецептурі при приготуванні жовтого розчину олеїнова кислота відноситься до групи поліненасичених жирних кислот. Проникаючи через шкіру, олеїнова кислота активно пов’язує вільні радикали, гальмує процеси старіння в клітині, нормалізує окисно-відновлювальні реакції та обмін речовин. Жовтий розчин знижує артеріальний тиск крові, розсмоктує екзостози (нарости на суглобах), що зустрічаються при гіпертрофічних деформуючих артритах, розчиняє відкладення кальцієвих солей у сухожиллях та зв’язках. При наслідках мозкових інсультів, при мієлопатіях, що супроводжуються руйнуванням мієлінових оболонок нервових волокон, цей розчин вимиває залишки загиблих клітин, що накопичилися біля уцілілих нейронів, звільняє нервові клітини, стислі шлаками, і створює найсприятливіші фізіологічні умови для регенерації і відновлення.

Ванни з жовтим скипидарним розчином зазвичай супроводжуються меншим відчуттям печіння або поколювання шкіри. Ці ванни стимулюють активне потовиділення та видалення через шкірні покрови сечовини та хлористого натрію. Після них немає такого почастішання серцевих скорочень і дихання, як із застосуванні білого розчину. Шар, що складається з касторової олії, олеїну та їдкого натру, що покриває всю поверхню гарячої води у жовтій ванні, значно знижує втрату теплової енергії з боку тіла.Відбувається накопичення тепла у воді, що призводить до прискореного придушення хвороботворних агентів у лімфі, крові, цитоплазмі клітин та міжклітинних просторах.

Важливою властивістю жовтих ванн є потовиділення, яке вони викликають у пацієнтів і під час прийому ванни, і в період відпочинку після ванни. За час прийому ванни та в наступні 2 години відпочинку у людини виділяється 2-4 літри поту! Цей факт сам по собі важливий тим, що з потом з організму видаляються різні токсини та шлаки (хлористий натрій, сечовина тощо). Крім того, з потім виходить надлишок рідини, який є у багатьох пацієнтів, які страждають на гіпертонічну хворобу та ожиріння. Тому ванни з жовтим розчином та знижують артеріальний тиск.

Жовті скипидарні ванни сильно розширюють капіляри, діючи на зразок грязьових ванн. Але є велика різниця в їхньому впливі на капілярні судини. Грязьові ванни викликають розширення тільки венозних петель капілярів, на артеріальні петлі вони не впливають і ті довго залишаються в звуженому стані. Тому після грязьових ванн хворі люди почуваються сильно втомленими. Після прийому жовтих скипидарних ванн пацієнти не відчувають сильної втоми, тому що скипідарна олія змушує розширюватися капіляри повністю (і у венозній артеріальній частині). Ванни з жовтим скипидарним розчином мають знеболювальну дію. Жовті скипидарні ванни покращують фізичний стан, підвищують працездатність та життєвий тонус організму, сприяють нормалізації жирового обміну, можуть успішно застосовуватися, як засіб для стійкого зниження ваги та усунення целюліту.Ефективні при імпотенції, порушення ерекції, підвищують статевий потяг, профілактика простудних захворювань.

ПОКАЗАННЯ

ФІЗІОПРОФІЛАКТИКА СКИПІДАРНИМИ ВАННАМИ

• Хронічні захворювання на стадії ремісії;
• Міжхребцеві грижі;
• Преморбідні стани;
• Перенесене захворювання або операція (реконвалесценти, що одужують);
• Дія несприятливих екологічних факторів (токсіканти, іонізуюче випромінювання, електромагнітні поля високої потужності, шум, вібрація, часта зміна клімату та часових поясів, складні температурні умови праці, сонячне голодування та ін.);
• Планування народження дитини та стан після вагітності (обидва батьки);
• Соматоморфні вегетативні розлади, астенічні порушення, неврастенія, стани тривожності та коливань настрою;
• Низька толерантність (переносимість) фізичних навантажень та психоемоційних стресів, потенційна дія сильних фізичних чи емоційних навантажень (спортсмени, бізнесмени, льотчики, космонавти, підводники тощо);
• Нейроциркуляторна дистонія з коливаннями частоти пульсу, артеріального тиску, кардіалгією, дихальним дискомфортом, вегетативними та психоемоційними розладами;
• Десинхронози, сезонний депресивний розлад, метеопатичні реакції;
• Синдром хронічної втоми, синдром менеджера та інші дезадаптози;
• Часті інфекційні захворювання;
• Діти у період інтенсивного зростання (пубертат);
• Особи старші 40 років;
• Період після 11 місячної безперервної роботи за умови дотримання режиму праці та відпочинку;
• Період після 6 місячної безперервної роботи з порушеннями режиму праці та відпочинку;
• Трудовий режим виснажливого типу (часті нічні зміни, ненормований робочий графік);
• Навантаження певних сенсорних або сигнальних систем (співаки, лектори, авіадиспетчери);
• Кориговані (наприклад, гіподинамія, куріння) та некориговані (генетична схильність) фактори ризику розвитку захворювань внутрішніх органів.

ВІДНОВЛЮВАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ СКИПІДАРНИМИ ВАННАМИ

(з уточненням форми захворювання та термінів проведеного курсового водолікування)

Хвороби кістково-м’язової системи:

• Поліартроз, коксартроз (артроз тазостегнового суглоба), гонартроз (артроз колінного суглоба), артрози інших суглобів, стан після ендопротезування суглобів (не раніше 3 тижнів після операції), анклозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева), дорсопатії (остеохондя) міофасціальний больовий синдром, фіброміалгія), остеопороз з патологічним переломом і без нього, подагра з відсутністю ознак активності процесу або з незначною активністю (І ступеня)

Хвороби серцево-судинної системи:

• Хронічні облітеруючі захворювання судин нижніх кінцівок – ендартеріїт, атеросклероз, хвороба Рейно у стані субкомпенсації.
• Стенокардія з рідкими нападами без кардіосклерозу, серцевої недостатності не вище ІІ стадії без порушень серцевого ритму та провідності при стабільному перебігу захворювання
• Стан після хірургічного лікування ішемічної хвороби серця через 2–3 місяці після операції (ендоваскулярні втручання на судинах серця, аортокоронарне шунтування) при серцевій недостатності не вище І стадії без порушень серцевого ритму.
• Гіпертонічна хвороба І та ІІ стадії з АТ до 160/90 мм.рт.ст., доброякісного перебігу без частих гіпертонічних кризів, прогностично тяжких порушень серцевого ритму та провідності, при серцевій недостатності не вище І стадії (жовті скипидарні ванни)
• Реноваскулярна гіпертонія після реконструктивних операцій на ниркових артеріях та нирках, з нормалізацією або значним зниженням артеріального тиску після операції, без виражених явищ недостатності азотовидільної функції нирок, порушень мозкового та коронарного кровообігу при серцевій недостатності не вище І стадії та відсутності прогностично тяжких порушень серця жовті скипидарні ванни).
• Ревматичний ендоміокардит при мінімальному ступені активності через 1-2 місяці після гострого періоду у пацієнтів з первинною або зворотною формою або латентним перебігом з ураженням клапанного апарату або без нього, при недостатності кровообігу не вище І стадії, без прогностично тяжких порушень серцевого ритму, через 6 -8 місяців після стихання загострення при серцевій недостатності І-ІІ стадії.
• Церебральний атеросклероз (початкові прояви недостатності мозкового кровообігу та дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ стадії).
• Транзиторна ішемія (“малий інсульт” без повторних кризів та артеріальної гіпертензії ІІ-ІІІ стадії через 3-4 місяці після нападу).
• Минущі порушення мозкового кровообігу, ангіодистонічні церебральні кризи (не раніше 2 тижнів після нападу).• Наслідки тромбоішемічних інсультів не раніше 3-4 місяців
• Стан після операцій на магістральних артеріях шиї та голови або екстра/інтракраніальних анастомозів без залишкових післяопераційних ускладнень (не раніше 6 тижнів) після операції.
• Мігрень (звичайна або класична)

Захворювання центральної нервової системи:

• Наслідки закритих (через 2 місяці) та відкритих (через 5 місяців) травм головного мозку за наявності астенічного, вегето-судинного, гіпоталамічного синдромів без різко вираженої гіпертензії, які не супроводжуються значними руховими розладами, без епілептичних нападів та психотичних порушень. Наслідки легкого струсу головного мозку (через 1 місяць після травми).
• Церебральний арахноїдит у стадії ремісії через 3-6 місяців після початку хвороби.
• Залишкові явища після перенесеного кліщового, постгрипозного, вакцинального, ревматичного та інших форм енцефаліту з гіпоталамічним, вегето-судинним синдромами з рідкісними пароксизмами (не раніше ніж через 4 місяці після захворювання).
• Наслідки травм спинного мозку, кінського хвоста з легкими тетра або парапарезами (через 4 місяці після травми або ортопедичної нейрохірургічної операції).
• Розсіяний склероз – не різко виражені форми без значних рухових, тазових та когнітивних розладів.

Захворювання периферичної нервової системи:

• моно- та полінейропатії, тунельні нейропатії верхніх та нижніх кінцівок з болем або млявими парезами м’язів, гіпорефлексією, чутливими та вегетативно-трофічними порушеннями.

Хвороби верхніх та нижніх дихальних шляхів:

• вазомоторний риніт, хронічний риніт, фарингіт, синусит, тонзиліт, хронічний необструктивний та обструктивний бронхіт, трахеобронхіт.

Гінекологічні хвороби:

• хронічний сальпінгіт та оофорит, хронічний метрит та ендометрит, хронічний параметрит, тазові перитонеальні післяопераційні спайки.

Ендокринні хвороби:

• жіноче безпліддя трубного і маткового походження і через відсутність овуляції, дисфункція яєчників, вторинна аменорея, вторинна олігоменорея, патологічний клімакс, чоловіча безплідність, імпотенція, цукровий діабет 2-го типу (з переважанням резистентності конституційне ожиріння.

Шкірні хвороби:

• дерматози без виразок шкірних покривів, псоріаз, акне (звичайний вугровий висип).

ЗАСТОСУВАННЯ

Для прийняття ванн знадобиться: мірна склянка (йде в комплекті), термометр для вимірювання температури води, секундомір, рушник, махровий або теплий халат, пластикова ємність місткістю 1,5-2 літри (можна пластикову пляшку) для попереднього розмішування скипидарної суміші.

Десять етапів та правил проведення скипідарної ванни

1. Наповніть ванну ємністю 150 літрів теплою водою (температура 37°) до половини. Слід враховувати, що при зануренні тіла у ванну рівень водного розчину за законом Архімеду піднімається, до того ж у процесі процедури кілька разів додається гаряча вода. Можна виміряти свою ванну 10-літровими відрами та зробити мітку. Надалі ванну наливати до цієї мітки.Якщо ванна вміщує більше або менше 150 літрів води, то необхідно зробити перерахунок кількості емульсії, що додається. Поки у ванну набирається вода, опустіть у неї водяний термометр і контролюйте температуру води. Слідкуйте, щоб вона була біля градусної позначки 37°. Водний термометр повинен перебувати у ванні протягом усієї процедури.
2. Візьміть поліетиленову сулію ємністю 500-1000 мл. Відміряйте потрібну кількість скипидарного розчину (мінімум – 20 мл, максимум – 120 мл) і вилийте його в ємність, потім налийте туди ж гарячу воду 60 ° – 70 ° (це температура води в чайнику, що починає закипати) і добре розмішайте отриману суміш. Вилийте розведену суміш із ємності у ванну. Перемішайте воду у ванні, щоб скипидарна суміш рівномірно розподілилася. Ванна готова до вживання.
3. Змастіть чутливі ділянки шкіри – пахові та сідничні складки, мошонку, анус, місця випадкових подряпин вазеліном. Після цього можна поринути у скипидарну ванну. Під час проведення процедури тіло має бути повністю, по плечі, занурене у воду, над поверхнею води знаходиться тільки голова. Для комфортного розслаблення під потилицею можна розмістити підголовник або зручну надувну подушечку. Жодна ділянка тіла не повинна виступати з води до завершення процедури.

4. По годинах (бажано – з секундоміром), які, як і термометр, повинні бути під рукою або перед очима, помітте час початку процедури. Через 3-5 хвилин починайте підливати гарячу воду. Контролюйте швидкість підвищення температури води. При прийомі жовтої скипидарної ванни (гарячої) температура розчину піднімається до 40-42 °С.
5. Під час ванни або після неї може з’явитися шкірна реакція як почуття легкого приємного печіння, пощипування, поколювання. Це природні, звані «передбачені відчуття». На шкіру починають діяти терпени, які у скипидарі, відбувається почервоніння шкіри, т.к. кількість функціонуючих капілярів збільшується. У нормі ця реакція може тривати протягом 15-45 хв після ванни.

Поколювання може з’явитися не у всьому тілі, а в окремих ділянках ніг чи рук. Після досягнення «передбачених відчуттів» дозування розчину не слід збільшувати. Це Ваша індивідуальна терапевтична дозування, з нею і продовжують подальший прийом ванн. Якщо реакція дуже сильна і неприємна, то дозу емульсії слід зменшити доти, доки шкіра не звикне і реакція не ослабне. Дуже важливо також контролювати власний стан, перебуваючи у ванні. Частота пульсу не повинна перевищувати 150 ударів за хвилину. Якщо ж після 3-5 процедур поколювання немає, то кількість емульсії або розчину слід збільшувати на 5 мл з кожною п’ятою наступною процедурою (10-ою, 15-ою, 20-ою і т.д.), до 100 мл на ванну.

6. Тривалість першої ванни становить 8 – 10 хв, потім поступово збільшувати час по 1-2 хвилині до 12 – 15 хв (максимум – 20 хв), і слідкувати за переносимістю. Якщо ви відчуваєте дискомфорт при прийнятті ванни, слід “пом’якшити” характеристики: зменшити час, температуру або кількість скипидарного розчину. Призначають їх у день чи 2 дні поспіль з перервою третій день, тобто. 2 – 3 рази на тиждень. Мінімальний курс процедур рекомендований доктором Залмановим – 30 ванн. Після цього краще зробити перерву в 2-3 місяці, а потім провести повторний закріплюючий курс. Можна перерву і не робити, а продовжити приймати ванни, але вже не частіше ніж 1-2 рази на тиждень. Обмежень щодо кількості курсів немає.
7. Для людей, які вперше приймають курс скипидарних ванн Залманова і поки що не мають свого власного досвіду лікування/оздоровлення, слід ознайомитися зі схемами розробленими автором методики*. Почніть зі стандартних схем і знайдіть цей досвід і навички — набуття такого досвіду поводження з природним лікувальним фактором не дає жодного фармакологічного засобу!
8. Після завершення процедури треба обережно встати і вийти з ванни: скипидарні ванни – масляні, тому стінки та дно ванни стають слизькими. Обмиватись водою в жодному разі не слід, досить злегка промокнути шкіру рушником, т.к. на шкірі повинен залишатися тонкий шар скипидарної емульсії, який продовжуватиме всмоктуватися через шкіру та після прийому процедури! Якщо Ви все ж таки вирішили обмитися – прийміть короткий теплий душ (без мила).
9. Надягніть махровий халат або оберніть мокре тіло в простирадло, випийте чашку трав’яного чаю і відразу лягти в ліжко. Якщо Ви проводите ванни вдень, достатньо відпочити 1-2 години. Після прийняття ванн можливе (але не обов’язково) інтенсивне потовиділення, тому необхідний спокій.Якщо Ви приймаєте їх увечері, ванну процедуру слід проводити за 1 годину до звичайного часу відходу до сну, а потім просто змінити махровий халат на ковдру і поринути в здоровий сон.
10. Як уже вказувалося, фахівці не рекомендують займатися приготуванням сумішей у домашніх умовах, оскільки це досить складний та небезпечний процес, що потребує певних знань, навичок та досвіду. ТМ «Лабораторія Лікаря Пирогова» пропонує Вам професійно підготовлені розчини у темних фірмових пляшках з логотипом компанії. Для кращої безпеки їх слід тримати в тіні при кімнатній температурі. Поза квартирними приміщеннями ці лікарські засоби можуть піддатися дії високих або низьких температур та сонячних променів. Не слід зберігати розчини в холодильнику.

СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ СКИПІДАРНИХ ВАНН

Ванни з жовтим розчином на основі живичного скипідара

Примітка: починаючи з 12-ої ванни і далі проводити процедури за режимом ванни № 11

МІСЦЕВІ РУЧНІ І НОЖНІ ВАННИ

Місцеві ванни застосовують окремо для ніг, для рук або, як різновид, сидячі ванни. Зазвичай місцеві ванни призначаються літнім або ослабленим пацієнтам, яким загальні ванни протипоказані або з технічних причин проведення загальних ванн неможливе (на дачі, за наявності тільки душу, за відсутності гарячої води). Сидячі ванни застосовуються у хворих, яким з якихось причин не рекомендовані теплові процедури для верхньої половини тіла (при мастопатії, тяжких захворюваннях серця, щитовидної залози тощо). Місцеві ванни протипоказань практично не мають. На 10 літрів води (температура 36 ° С) достатньо 2-3 мл білого розчину або жовтої емульсії.

Методика застосування

Налити в 10-літрове відро, глибокий таз або іншу ємність теплої води (36°С). Якщо обсяг ємності буде інший – кількість препарату слід перерахувати. Розчинити 2-3 мл. розчину 500 мл. гарячої води (60-70 ° С) і влити у відро, при цьому все інтенсивно перемішуючи. Опустити ноги (руки) у цебро на 15 хвилин. На ділянки шкіри, не вкриті розчином (колінні суглоби, кульшові суглоби і т.д.) можна додатково зробити вологі обгортання тканиною, змоченою отриманим розчином з відра. При застосуванні місцевих ванн відчуття поколювання на шкірі може не бути. При даній методикі також можливе незначне збільшення концентрації розчину з кожною наступною процедурою. Для посилення ефекту після ванни рекомендується хворі місця (суглоби, м’язи, хребет тощо) натерти скипідарною емульсією. Після процедури укутати ноги (руки) в теплий вовняний плед і прийняти настій з лікарських трав.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Індивідуальна чутливість до препарату та його компоненти. Загальні протипоказання для прийняття ванн. Артеріальна гіпотензія, кровотеча, туберкульоз легень, утворення злоякісного характеру, захворювання шкіри запального та інфекційного характеру. Ранній вік (до 5 років). Період лактації – мінімум перші 6 місяців годування дитини груддю. Стан алкогольного сп’яніння. Жовтий розчин протипоказаний при артеріальній гіпотензії.

ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ

При виникненні поганого самопочуття під час прийому процедури (поява серцебиття, головного болю, запаморочення, загальної слабкості, відчуття втоми та ін.) її слід припинити. При попаданні у вічі рясно промити водою.

ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ

Застосовувати строго за схемою та стежити за самопочуттям.

Будь-які навантажувальні водолікувальні процедури, до яких відносяться скипидарні ванни, не призначають перевтомленим пацієнтам без попереднього відпочинку. Процедури не слід робити відразу після одноразових сильних фізичних і психічних навантажень, а краще проводити в дні, вільні від важкої фізичної праці. У разі їх застосування в дні інтенсивної роботи необхідно обмежувати тривалість та температуру процедур, концентрацію у воді біологічно активних речовин, призначати через 1-2,5 години після закінчення роботи один раз на два дні. Загальні процедури приймати через день або двічі на тиждень, особливо людям похилого віку. Прийом перших водолікувальних процедур, особливо ванн, проводити під наглядом лікаря з оцінкою бальнеореакції.Ванни не приймати натще, їх слід проводити після легкого прийому їжі або через 1,5-2 години після рясного прийому їжі. Жінкам не рекомендується розпочинати курс гідротерапії, а також приймати загальні процедури під час менструацій. Тривалість процедур та дозування для дітей повинна бути в 2-3 рази меншою, ніж у дорослих. Скипидарні ванни рекомендують призначати лише з 5-річного віку. Під час прийому процедури необхідний контроль (самоконтроль) за станом організму, переносимістю процедури. При виникненні поганого самопочуття під час прийому процедури (поява серцебиття, головного болю, запаморочення, загальної слабкості, почуття втоми та ін.) її слід припинити та звернутися до лікаря. Щоб уникнути появи опіків на чутливих ділянках шкіри перед ванною, рекомендується змащувати їх вазеліном. Застосовувати лише сертифіковану емульсію. Строго дотримуватись температурного режиму та дозування препарату. Чи не опускатися у ванну з головою. Уникати влучення в очі. Не проводити у дітей молодших 5-ти років.

Процедури скасовувати з появою болю, навіть невеликих, у серці. Посилення болю в суглобах, іноді з невеликим підвищенням температури тіла та помірним прискоренням ШОЕ не є причиною для відміни ванн. Необхідно зробити перерву на 1-2 тижні і продовжити прийом ванн із меншим дозуванням препарату. У пацієнтів похилого віку (старше 70 років), особливо при хронічних порушеннях мозкового кровообігу, дозування препарату небажано збільшувати понад 10 мл на 150 літрів води.У цієї трупи пацієнтів слід особливо уважно стежити за самопочуттям, показниками пульсу та тиску для профілактики «синдрому обкрадання» (перерозподіл крові в периферичні судини та зниження мозкового кровотоку. Якщо почуття поколювання після ванни триває більше 45 хв або відчувається погіршення самопочуття, необхідно .

Водні процедури мають проводитися у спокійній обстановці. Повторні курси – з перервою 2-6 місяців. Перед застосуванням жовтого скипидарного розчину проконсультуйтеся зі спеціалістом і за необхідності поставте шкірну краплину на індивідуальну чутливість до препарату. Після прийняття ванни на вологе тіло (не обполіскуватися і не витиратися) надіти халат або завернутися в рушник/простирадло, лягти в ліжко, тепло сховавшись, відпочити 30-40 хвилин. Можливість повторного курсу узгоджувати із спеціалістом. У період прийому ванн слід дотримуватися збалансованого раціону харчування з достатнім вмістом білків, обмежувати вживання жирних продуктів, цукру, солодощів, алкоголю. У разі недотримання рекомендацій щодо раціону харчування ефект може бути знижений. Жовтий скипидарний розчин не впливає на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЇ

Даних про взаємодію препарату з іншими препаратами немає, добре поєднується з ЛФК, масажем, сауною, нордичною ходьбою, МАГНІЙ АКТИВ ФОРТЕ, БІШОFFIT для схуднення.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

У разі недотримання вказівок щодо застосування скипидарних ванн, можливі опіки, погіршення самопочуття. Строго дотримуватись температурного режиму та дозування препарату. Процедури скасовувати з появою болю, навіть невеликих, у серці.

СКЛАД

скипидар живичний (масло терпентинне), олія рицинова, кислота олеїнова, натрію гідроксид, вода підготовлена.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

В оригінальній упаковці, в сухому, захищеному від світла та дітей місці, при температурі не вище 25°C.

ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ

24 місяці від дати виробництва.